Котов Іван Григорович

Бланк_Котов1


Нагороди:

ordenа_slavіorden_otech_1stmedal_otvagamedal_boev_zaslmedal_boev_zaslmedal_boev_zasl


Коротка біографія:

У 1941 році закінчив середню школу. Працював рахівником Михайлівської МТС Урлютюбського району Павлодарської області Казахської РСР.

У січні 1943 року був призваний до лав Червоної Армії. З серпня того ж року на фронті. Воював в саперних частинах.

24 березня 1944 року під час форсування річки Південний Буг в районі міста Первомайськ (Миколаївська область) сапер 103-го окремого саперного батальйону (53-я стрілецька дивізія, 7-а гвардійська армія, 2-й Український фронт) червоноармієць Котов переправляв на поромі під вогнем супротивника боєприпаси та бійців, чітко виконував свої обов’язки, відбиваючи атаки ворога.

Наказом від 11 квітня 1944 року червоноармієць Котов Іван Григорович нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

24 – 28 грудня 1944 року молодший сержант Котов на чолі групи бійців 60-ї інженерно-саперної бригади, перейшовши передній край оборони супротивника, проник у тил, заглибившись на 12 км. Досягнувши річки Грон в районі населеного пункту Гарам-Кевешд (14 кілометрів на південний схід від міста Чату, Словаччина), провів інженерну розвідку річки. Після тридобового перебування у ворожому тилу група повернулася на вихідний рубіж, здобувши цінні дані.

Наказом від 13 лютого 1944 року червоноармієць Котов Іван Григорович нагороджений орденом Слави 2-го ступеня.

За період 12-13 лютого 1945 року Котов провів групу розвідників в тил ворога на околицях міста Нове-Замки – Мартош (Чехословаччина). Прикриваючи відхід групи, Котов знищив близько 10 гітлерівців, придушив вогонь 2 кулеметних точок.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за виняткову мужність, відвагу і безстрашність, виявлені на заключному етапі Великої Вітчизняної війни в боях з гітлерівськими загарбниками молодший сержант Котов Іван Григорович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня. Став повним кавалером ордена Слави.

Після війни продовжував службу в армії. У 1959 закінчив військово-інженерну академію ім. Куйбишева. З 1982 року – полковник запасу. Жив у Москві. Працював начальником відділу в одному з московських НДІ. Активно брав участь у суспільному житті.

Учасник Параду на Червоній площі в Москві 9 травня 1995 року в ознаменування 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Помер 19 листопада 2007 року. Похований у Москві на Троєкурівському кладовищі.



sourceДжерела інформації:

Теги: , . Закладка Постійне посилання.

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опубліковано.

  • Хостинг