Кошовий Петро Кирилович

Бланк_Кошовий


Нагороди:

hero_star

hero_starorden_leninaorden_leninaorden_leninaorden_leninaorden_leninaorden_okt_revorden_kr_znameniorden_kr_znameni_2orden_kr_znameni_3orden_khmeln_1st

orden_suv_2st

orden_kut_2storden_kut_2stmedal_leningradmedal_stalingradmedal_pobedanadgermanieymedal_kenigsberg та ін. медалі


Коротка біографія:

У Червоній Армії з лютого 1920 року. Учасник громадянської війни: у лютому 1920 – серпні 1922 – червоноармієць 2-го кавалерійського полку 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва.

У 1923 році закінчив Кримські кавалерійські курси імені Кримського ЦВК. З жовтня 1923 до серпня 1924 року – старшина кавалерійського ескадрону 3-го кавалерійського полку Червоного козацтва 1-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва Українського військового округу.

У 1927 році закінчив Українську кавалерійську школу імені С.М. Будьонного. Продовжував службу в кавалерії, з вересня 1927 року командував взводом у 61-му кавалерійському полку Особливої кавалерійської бригади в Московському військовому окрузі. З листопада 1931 перебував для доручень у штабі Московського військового округу, потім служив помічником командира кулеметного ескадрону і командиром взводу механізованого дивізіону в Об’єднаній військовій школі імені ВЦВК у Москві.

У 1932 році закінчив бронетанкові курси удосконалення командного складу РСЧА в Ленінграді. З вересня 1932 року – начальник полкової школи 61-го кавалерійського полку Особливої кавалерійської дивізії в Московському військовому окрузі. З травня 1935 року – помічник начальника 1-ї частини штабу цієї дивізії, з жовтня 1935 року – начальник штабу 61-го кавалерійського полку там же.

У 1939 році закінчив Військову академію імені М.В.Фрунзе. З січня 1939 року – начальник штабу 15-ї кавалерійської дивізії (у Забайкальському військовому окрузі), з лютого 1940 року – командир 65-ї стрілецької дивізії (у Забайкальському військовому окрузі).

Учасник Другої Світової війни з листопада 1941 року на посаді командира 65-ї стрілецької дивізії, яка була передислокована на Волховський фронт. Дивізія під його командуванням брала участь у Тихвінській операції. З липня 1942 року – командир 24-ї гвардійської стрілецької дивізії (Волховський, Сталінградський і Південний фронти). З серпня 1943 командував 63-ім стрілецьким корпусом. У складі 51-ї армії Південного та 44-й і 51-й армій 4-го Українського фронтів корпус під його командуванням брав участь у визволенні Донбасу і Криму. Особливо відзначився у квітні-травні 1944 року при визволенні міст Джанкой, Сімферополь і при штурмі Сапун-гори на підступах до Севастополя.

За вміле керівництво військовими з’єднаннями при визволенні Криму і проявлені при цьому особисту мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 генерал-майору Кошовому Петру Кириловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3598).

З травня 1944 року – командир 71-го стрілецького корпусу (31-а армія, 3-й Білоруський фронт), вояки якого відзначилися при визволенні Білорусії та Прибалтики. З січня 1945 командував 36-м гвардійським стрілецьким корпусом в 11-й гвардійській армії 3-го Білоруського фронту. Війська корпусу відзначилися в Східно-Прусської операції і при штурмі міст Інстербург, Кенігсберг і Піллау.

За вміле керівництво військовими з’єднаннями при штурмі Кенігсберга і проявлені при цьому особисту мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 генерал-лейтенант Кошовий Петро Кирилович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№43 / 2).

Після війни продовжував командувати цим корпусом. З липня 1946 по березень 1947 командував 6-ою гвардійською армією (в Прибалтійському військовому окрузі).

У 1948 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К.Е. Ворошилова. З квітня 1948 командував 5-ю армією в Приморському і Далекосхідному військових округах. З червня 1954 року – командувач 11-ою гвардійською армією Прибалтійського військового округу. З липня 1955 року – 1-й заступник Головнокомандувача військами Групи радянських військ у Німеччині. У липні 1957-квітні 1960 року – командувач військами Сибірського військового округу, в квітні 1960-січні 1965 року – командувач військами Київського військового округу. У січні 1965-жовтні 1969 – Головнокомандувач військами Групи радянських військ у Німеччині. З жовтня 1969 – генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961-1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР у 1962-1970 роках. Жив у місті-герої Москві. Помер 30 серпня 1976. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві (ділянка 7).

Полковник (29.02.1940);
генерал-майор (1.10.1942);
генерал-лейтенант (17.05.1944);
генерал-полковник (31.05.1954);
генерал армії (13.04.1964);
Маршал Радянського Союзу (15.04.1968).



sourceДжерела інформації:

Теги: . Закладка Постійне посилання.

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опубліковано.

  • Хостинг