З щоденника Ф.Гальдера (1-8 серпня 1941)

Франц Гáльдер (Franz Hálder) – генерал-полковник, начальник генерального штабу сухопутних військ (ОКХ) Третього Рейху з 1.09.1938 по 24.09.1942 року. Досить неоднозначна людина, являючись активним будівником німецької армії та виконуючи накази Гітлера, був проти початку війни, не розділяв його планів та навіть досить відчутно конфліктував з фюрером, за що і поплатився посадою та власною свободою…

Нижче наведено уривок з його тритомної праці “Військовий щоденник” (“Kriegstagebuch. Tägliche Aufzeichnungen des Chefs des Generalstabes des Heeres 1939-1942”), написаної в 1962-1964 рр. А саме з третього тому – “Від початку східної кампанії до наступу на Сталінград (22.06.1941 — 24.09.1942)”.

Уривок охоплює період з 1 по 8 серпня 1941 року – час активного та надшвидкого захоплення німецькими військами населених пунктів Кіровоградської області, зокрема і м.Олександрії. Читати далі

Початок війни в Олександрії липень-серпень 1941

Спогади воєнкома Г.І.Баженова, написані в лютому 1947 року. (Наведено уривки)


В Александрию я возвратился на принятой (на мобилизационном пункте в Кировограде) автомашине. Я прибыл в райком, 1-й секретарь райкома тов. Юхно находился на переподготовке военных коммисаров, исполнял обязанности секретаря райкома т. Чиркин. Председатель райисполкома т. Ионенко, начальник НКВД т. Акименко. Читати далі

Олександрія. 06/VIII/1941. 13 год. 20 хв….

Ще одна сторінка… навіть і не сторінка, а, скоріше, абзац з історії міста і взагалі Кіровоградщини за серпень 1941 року. Архівний документ, що залишила звичайна телеграфістка з Олександрії на прізвище Белімович.  Читати далі

Справа СС-унтерштурмфюрера Тойбнера

В листопаді 1941 року ремонтний взвод 1-ї мотопіхотної бригади СС (1. SS-Infanterie-Brigade. (mot)) розстріляв в Олександрії 459 євреїв. Командував розстрілами CC-унтерштурмфюрер Макс Тойбнер (Max Täubner). Цей військовий злочинець-садист увійшов в історію тим, що всупереч наказам вищого командування СС не залишати документальних слідів знищення євреїв, під час розстрілів єврейського населення Кіровограда та Олександрії зафотографував, як його підлеглі розважали себе побиттям нещасних, примушували їх бити один одного і т.п.. За вироком вищого суду СС і поліції у Мюнхені від 24 травня 1943 року Тойнбер отримав 10 років тюремного ув’язнення у концентраційному таборі Маутхаузен, звідки був випущений у лютому 1945 року за особистою вказівкою рейхсфюрера СС Г.Гіммлера. Читати далі

1941… Серпневий відхід радянських військ

Що відбувалося у серпні 1941 року на Південному фронті та околицях Олександрії зокрема.

050841

Повний текст книги – Исаев А.В. “От Дубно до Ростова” (2004)

Южный фронт под ударом танковой группы

Отход войск Юго-Западного фронта на Днепр 5 августа — 23 августа

* * *

Резервная армия (223, 253, 273, 296, 274, 275, 226, 230, 255-я стрелковые дивизии, 26, 28 и 30-я кавалерийские дивизии) продолжала формирование и сосредоточение в районе Днепропетровска, имея задачей быстрое приведение соединений в боевую готовность и выдвижение их на рубеж Кременчуг — Кривой Рог — Херсон. Эти войска должны были заполнить пустоту между Юго-Западным и Южным фронтами, заняв оборону вдоль реки Ингулец фронтом на запад. 273-я стрелковая дивизия выдвигалась в район Александрия. 230-я стрелковая дивизия, в район Петрово — Искровка — Марьяновка (населенные пункты на реке Ингулец севернее Кривого Рога). Читати далі

Авіація у звільненні району: 81 гв.бап

Ще одна сторінка історії бойових дій авіації у нашому районі та навколишній місцевості. Про 81-й гвардійський бомбардувальний Краківський орденів Суворова та Богдана Хмельницького авіаційний полк розповідає коротка глава “На Втором Украинском фронте” з книги “Дороги победы. Боевой путь 81-го гвардейского бомбардировочного авиационного полка. Книга памяти”, автор Гапійонок М.І.

Повну версію книги можна прочитати на сайті “Военная литература”. Читати далі

Цілюща вода для Гітлера…

Є в районі сіл Протопопівка та Оліївка озеро, що носить назву Срібне, або ж по-народному просто Скеля. Має це озерце відношення і до історії Другої Світової війни.

37061951Місцеві старожили розповідають, що ще з катериненських часів на місці озера був великий кар’єр, де добували цінний будівельний матеріал – граніт, який навіть відправляли до Санкт-Петербургу. При чому породи було настільки багато, що її вистачило на декілька століть. Читати далі

Авіація у звільненні району: 930 нбап

Глава “Боевое братство”, з книги “Добровольцы, шаг вперед!” Ніколаєва М.О., розповідає про бойові дії авіації, а саме 930-го Комсомольського авіаполку легких нічних бомбардувальників, на території Олександрійського району.

Додавати книгу в “Бібліотеку” не доречно, оскільки потрібної тематики стосується лише одна глава, та й то епізодично. Всю книгу, маючи бажання, можна прочитати на сайті “Военная литература”. Читати далі

У грізні воєнні роки

З матеріалів книги 
Ф.К.Бєлявін, А.С.Пом’ятунов «Олександрія – місто гірників» 
(Короткий історико-краєзнавчий нарис). – Дніпропетровськ: «Промінь». – 1968 рік

Мирну творчу працю радянських людей порушили німецькі нацисти, які віроломно напали на нашу країну.

У перші ж дні війни в Олександрійський райвійськкомат надійшли сотні заяв від трудящих, які просили послати їх добровольцями на фронт. Робітник шахти тресту «Бурвугілля» Сокуренко Іван Ілліч, народження 1884 року, писав: «Мої два сини вже б’ють німецьких фашистів. Прошу послати мене на фронт. Я виправдаю себе там, незважаючи на старість». Читати далі

Олександр Фурлет. Розвідник з Олександрії

Furlet03Майже два з половиною роки Олександр Фурлет (народився 27 липня 1917 року у м.Олександрії) провів у гітлерівській окупації. Роки сліз, горя та смертей не залишили байдужим нікого. Жага помсти окупантам весь час вогнем палала в душі молодого чоловіка. При першій же можливості Олександр Панасович пішов на фронт.

Воїном 95-ї гвардійської стрілецької дивізії він став восени 1943 року, коли її військові частини звільнили від фашистських загарбників його рідну Олександрію. За власним бажанням Олександра Панасовича було направлено до розвідгрупи 287-го гвардійського стрілецького полку. Розвідка — очі та вуха армії. Жодна військова операція не проходила без даних розвідгрупи. Розвідники працювали безперервно: і вдень, і вночі. Діяли, коли війська тримали оборону, коли йшли в наступ, і навіть тоді, коли військова частина була на вимушеній тимчасовій перерві. Основною метою розвідгруп було забезпечення головного командування всією необхідною інформацією про супротивника. Читати далі

  • Хостинг