Справа СС-унтерштурмфюрера Тойбнера

2) Обвинувачений зробив сам під час розстрілів цілий ряд фотознімків, а далі велів фотографувати СС-штурмману Фрічу (Fritsch), хоча він знав, що дії такого роду не дозволено фіксувати на плівку. При цьому мова йде здебільшого про світлини, які закарбували найгірші з ексцесів, багато є безсоромними і викликають огиду. Плівки були проявлені в двох фотомагазинах у південній Німеччині і демонструвалися обвинуваченим своїй дружині та знайомим.

IV.
[…] Обвинувачений стверджує, що не знав, що не має права фотографувати проведені ним екзекуції. У цьому обвинуваченому не можна повірити. Вже з часів служби у військово-повітряних силах він знає, що дії службового характеру, що розглядаються як «секретні», заборонено фотографувати. І якщо обвинувачений заявляє, що не розглядав свої дії як секретні, то це просто відмовка. Свідок Фріч звертав його увагу на те, що, як він розуміє, такого роду фотографії робити заборонено. На що обвинувачений лаконічно відповів: «Це вас зовсім не стосується, я приймаю відповідальність на себе»[…]

V.
При юридичній кваліфікації пред’явлених звинувачень Вищий суд СС і поліції керується такими міркуваннями:

showimage1) Через єврейські акції як такі обвинувачений не підлягає покаранню. Євреї повинні бути знищені, жоден з убитих євреїв не вартий жалю. І хоча обвинувачений повинен був знати, що знищення євреїв є задачею спеціально сформованих для цього команд, його позитивно характеризує те, що він вважав за можливе також брати участь у знищенні єврейства. Щира ненависть до євреїв була рушійним мотивом для обвинуваченого. Але при цьому, в Олександрії, він дозволив собі вдатися до жорстокості, негідної німця і офіцера СС. Ці зловживання владою неможливо виправдати, як того хотів би обвинувачений, тим, що вони представляють собою лише справедливу відплату за ті страждання, які заподіяли євреї німецькому народові. Не в німецькому характері при необхідному знищення гіршого ворога нашого народу вдаватися до більшовицьких методів. Образ дій обвинуваченого був неприпустимо близький до таких. Обвинувачений допустив здичавіння своїх підлеглих, які поводили себе під його керівництвом подібно розгнузданій зграї. Солдатська дисципліна була підірвана обвинуваченим таким чином, що щось гірше ледве можна уявити. І нехай обвинувачений в інших справах і піклувався про своїх підлеглих, але своєю поведінкою все ж грубо порушив обов’язок командира, до якого, за поняттями СС, належить і турбота про те, щоб підлеглі не опустилися духовно. В цьому відношенні обвинувачений вчинив злочин, передбачений § 147 військового кримінального кодексу. Оскільки цей параграф передбачає лише ув’язнення в тюрмі або фортеці терміном до 15 років, то тут слід застосувати § 5а особливого військового положення (Kriegssonderstrafrechtsverordnung), оскільки таке розкладання дисципліни вимагає суворого покарання.

2) Тим, що обвинувачений робив фотографії зазначених подій або велів їх робити, віддав плівки для прояву в фотомагазини і показував їх своїй дружині і знайомим, він зробив себе винним в непокорі [порушенні наказу]. Такі знімки приховують в собі велику небезпеку для Райху, якщо вони потраплять не в ті руки. Наскільки легко могли б вони з південної Німеччини через Швейцарію потрапити до рук ворожої пропаганди. Цю суттєву небезпеку обвинувачений повинен був передбачити. Тому невиконання наказу у даному випадку слід розглядати як особливо тяжке. З іншого боку, Вищий суд СС і поліції не бачить в поведінці обвинуваченого підриву оборонної могутності. Суд переконаний, що обвинуваченому і на думку не спадало, що демонстрація таких фотографій слабким духом людям могла б послабити волю до боротьби німецького народу, і що тому він такі наслідки не передбачив. У зв’язку з цим обвинувачений підлягає покаранню згідно § 92 військового кримінального кодексу.

Tagged , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

  • Хостинг